Апендицит: симптоми, діагностика та лікування

Апендицит - це коли виникає запалення апендикса, що представляє собою невеликий лімфатичний орган, що нагадує палець рукавички, розташований у першій частині товстої кишки. Ця запально-інфекційна проблема найчастіше виникає у людей у ​​віці від 20 до 30 років і може бути надзвичайно серйозною, так як якщо її не лікувати вчасно, це може призвести до смерті.

У апендиксі зазвичай утворюється постійний об'єм слизу, який стікає в сліпу кишку і змішується в калі. Основна проблема полягає в тому, що ця область - це тупикова трубка, яка робить можливі перешкоди, що спричиняють запальний стан.

Причинні елементи непрохідності відростка різноманітні. Це може бути пов’язано із збільшенням лімфатичних тканин у відповідь на якусь вірусну чи бактеріальну інфекцію, пересохлими шматочками калу, глистами кишечника, такими як оксюрія, або навіть пухлинами.

Коли будь-яке з перерахованого вище викликає непрохідність слизового відтоку відростка, ця рідина накопичується, змушує апендикс розширюватися, спричиняє здавлення кровоносних судин і некроз області.

Якщо випадок не буде виявлений швидко, апендикс може розірватися, що називається гнійним апендицитом.

Симптоми: коли отримати медичну допомогу?

До лікаря, бажано до гастроентеролога, слід звернутися, якщо у людини є симптоми апендициту, які є:

• Відсутність апетиту;
• Пункційний, безперервний і поступово наростаючий біль у правій частині та внизу живота;
• Зрушення функції кишечника;
• Лихоманка;
• Нудота, блювота, втома та апатія.

Терміновість звернення за медичною допомогою ще більше, якщо:

• Біль сильна, раптова або гостра;
• Поруч із болем спостерігається підвищення температури;
• Людина блює кров’ю або має криваву діарею;
• Живіт твердий, жорсткий і чутливий на дотик;
• Людина не може евакуйовуватися, особливо якщо вони також блювотні;
• Відзначається біль у грудях, шиї або плечі;
• Мають запаморочення або запаморочення;
• Ви мимоволі втрачаєте вагу;
• Пожовтіння очей або шкіри;
• Спостерігається набряк більше двох днів;
• Печіння при сечовипусканні або сечовипусканні частіше, ніж зазвичай;
• Вагітні чи, можливо, вагітні;
• Біль посилюється при прийомі антацидів або вживанні в їжу чогось.

Діагноз

Лікарі діагностують апендицит, описуючи симптоми пацієнта, фізичний огляд, пальпуючи живіт і помічаючи реакцію пацієнта, лабораторні дослідження та додаткові тести.

Диференціальний діагноз

Важливо розуміти, що різні запальні процеси всередині живота можуть нагадувати симптоми апендициту, тому лікареві необхідно зробити диференціальний діагноз за допомогою комп'ютерної томографії живота, УЗД живота та діагностичної лапароскопії.

Прикладами інших захворювань, що мають симптоми, що нагадують апендицит, є дивертикуліт, хвороба Крона, тазові запальні захворювання, дивертикуліт Меркеля та гострий ілеїт.

Хронічний апендицит

Симптоми апендициту можуть також проявлятися циклічно. У цих випадках діагнозом зазвичай є хронічний апендицит, тобто коли виникає непрохідність і мимовільний кліренс апендикса. Тому, якщо у пацієнта вже були симптоми апендициту, але при попередніх обстеженнях нічого не виявлено, він повинен згадати випадок, щоб лікар оцінив можливість того, що проблема є хронічною.

Хірургічне лікування

Більшість методів лікування запалення апендикса відбувається через хірургічну процедуру, оскільки апендицит у більшості випадків вимагає швидких дій, оскільки це може загрожувати життю пацієнта.

Як проводиться операція при апендициті

Операція при апендициті, яка також називається апендектомією, може бути виконана двома способами: витягнення апендикса через розріз в області живота; або за допомогою лапароскопії, де апендикс виймається з пупка та інструментів, а невелика камера оперується трьома іншими зробленими отворами.

Лапароскопічна хірургія дозволяє швидше одужати, але не показана для всіх випадків апендициту, так як якщо стався розрив придатка або поширення інфекції, для очищення черевної порожнини потрібна відкрита черевна операція.

Всі види операцій при апендициті представляють мало ризиків, невиконання апендектомії, з іншого боку, може бути дуже серйозним і спричинити смерть.

Можливі ускладнення

По-друге, Антоніо Фалькао, хірург травного тракту, член Бразильського товариства лапароскопічної хірургії, післяопераційні ускладнення, в основному, пов'язані з більш складними станами, такими, як ті, у яких відросток вже проколотий. У цих випадках є більше шансів виникнення таких проблем, як:

• Ненормальні зв’язки між черевними органами або між цими органами та поверхнею шкіри, що називаються свищами;
• Утворення бактеріального абсцесу;
• Запалення очеревини, викликане бактеріями через витікання калу і гною;
• Септицемія та дисемінована внутрішньосудинна коагуляція.

Післяопераційний

Як правило, тривалість перебування в лікарні після операції становить один-два дні, і пацієнт може повернутися до звичайної щоденної діяльності протягом одного місяця, обмежуючи лише великі навантаження. Фізичні навантаження, наприклад, звільняються через три місяці.

Післяопераційними показаннями для швидшого одужання є:

• Уникайте напружених фізичних навантажень. При лапароскопії в перші 3 - 5 днів після процедури слід уникати зусиль; вже при відкритій хірургії живота, протягом 10 - 14 днів після операції;
• Покладіть подушку на живіт і злегка натисніть на живіт, перш ніж кашляти, сміятися або робити різкі рухи, щоб уникнути болю в місці операції;
• Подзвоніть до лікаря, якщо призначених знеболюючих препаратів недостатньо для болю;
• Рухайтеся повільно і повільно;
• Висипайтеся.

Лікування антибіотиками

Також можливо лікування апендициту антибіотиками, згідно з дослідженням Академії Сальгренської в Університеті Гетеборг (Швеція), але серйозність справи потрібно оцінити.

Керівник дослідження Джеанетт Хансон каже: "Деякі пацієнти знаходяться в такому серйозному стані, що потрібна операція, але 80% людей можуть лікуватися антибіотиками до одужання". Тобто, якщо апендицит виявлений рано, можна спершу поговорити з лікарем про спробу лікування антибіотиками.

Таким чином, наявність гастроентеролога, як тільки ви помітите симптоми апендициту, має вирішальне значення, оскільки це може допомогти встановити найкраще лікування для того, щоб забезпечити одужання від цього несподівано важкого захворювання.

Гострий апендицит більше не лікуватимуть хірургічно (Квітня 2024)